БІЛЬ PR-МЕНЕДЖЕРА: ТОП-7

Наша робота може здаватись легкою. Ми постимо сторіз з бекстейджу концертів і фестивалів, першими дізнаємось про зйомки телевізійних проектів, нас часто можна побачити на світських заходах.

Але, перш за все, наша робота складається з закулісних моментів, де є не тільки фан, а й багато зовсім не простих речей. Ми ставимо на меті через нашу нову рубрику #YULAspeaks розповісти вам більше, ніж усі, і поділитися «жизою», що буквально відкриє вам двері нашого офісу. А сьогодні наш Саша Поліщук розповість вам про 7 наших “болей” – речей, які або просто бісять, або навіть ускладнюють життя.

– баланс жовтого і якісного в медіа. Читач довіряє фактам, але не завжди лише їм – цим і користуються деякі ЗМІ. Клікбейтні заголовки зі словами «ШОК», «сенсація», «…обурило мережу» тощо можуть взагалі не стосуватися наведених у матеріалі фактів. За логікою, аудиторія мала б після одного-двох переходів на такі новини перестати сприймати таке медіа серйозно. Але ж ні: ці сайти набирають мільйони переглядів, а піарники, перш ніж віддати комусь ексклюзив, мають обирати між комбінаціями «середнє охоплення, але гарна репутація», та «жовто, але популярно». Прикро.

– дружба, бо треба. Ну ок, не дружба, але товариські відносини. Хороший піарник на будь-якому заході знайде знайомих як серед журналістів, так і серед колег і медійних персон. Здебільшого це привітні і приємні люди, але інколи хтось впливовий виявляється… хм, людиною, з якою поза роботою ви навряд чи спілкувалися б. Але поки ви разом прийшли на вечірку, залиште своє особисте ставлення при собі – в довгостроковій перспективі так буде корисніше.

– срачі ака жвава дискусія. Піарники, які це читають, порахуйте про себе, скільки разів за минулий місяць вам свербіли руки написати щось в’їдливе в коментах до чийогось допису? Підтримати чиюсь точку зору у принциповому конфлікті, засудити чиюсь поведінку у спірній ситуації? Але тут ви згадуєте: ви не Олена/Михайло, а піарник(-ця) артиста А. Якщо ви конфліктуєте публічно, всім у тусовці начхати на ваше прізвище, але всі згадають, чиї інтереси ви представляєте. А якщо про це писатимуть журналісти, вони взагалі почнуть новину з такої згадки.

– випалена земля. Гучний інфопривід забере увагу аудиторії від усіх інших новин, тому піар-спеціалісти знають: не варто запускати новини в день другого туру виборів / у День Незалежності / під час весілля, на якому гуляє весь український шоубіз.

– чужий хайп. Ми чітко помічаємо, коли хтось із конкурентів довго не роздумує над хайповим контентом – їхні клієнти раз-у-раз коментують резонансні події, не маючи до них навіть дотичного відношення. Тема «трендиться» у пошуковиках, і артист починає також з’являтись у видачі. Дешево, примітивно і трохи прикро, коли хтось «виїжджає» на інфоприводі, який створив ти.

– морозко. Це загальна категорія людей, які занадто довго читають твої листи з запрошеннями/проханнями/запитаннями. Журналісти, радійники, колеги-піарники, інші спеціалісти, з якими перетинаєшся у роботі, підбішують мовчанням, коли тобі треба «на вчора». Але честь і хвала тим, хто перевіряє пошту регулярно. Ви наші бусінки.

– лаври. Доведено: якщо ти хочеш крутий контент, ти сам маєш його створити. Якщо ти не придумаєш спецпроект, ніхто не придумає спецпроект. Зачасту саме менеджер пропонує журналістам круту ідею для матеріалу, створює контент, включаючи цілі фотосесії і в результаті редакція називає “спецпроектом” річ, яку вони отримують у результаті, не беручи участі у процесі.

Навіть коли я продумував цей матеріал, я згадав значно більше речей, уникнувши яких можна було б менше дратуватись під час роботи. Піарники, розкажіть у коментах про свої болі, давайте страждати разом!  

ТЕКСТ: ОЛЕКСАНДР ПОЛІЩУК, PR-manager Анатолія Анатоліча

#YULAcompany #YULAspeaks