Нещодавно Анатолій Анатоліч презентував новий авторський флагманський проєкт «Коли я був маленьким», героєм наступного випуску став відомий співак MÉLOVIN.
«Коли я був маленьким» — це більше, ніж просто шоу про спогади. У студії, де між співрозмовниками велика відстань, лунають ще більш відверті спогади про дитинство. У новому випуску — надзвичайно відверта та особиста розмова зі співаком MÉLOVIN, який не боїться говорити правду.
З перших секунд програми співак переносить нас до рідної Одеси, звідки й починається його історія. «Це місце, де я можу виспатися», — каже MÉLOVIN про батьківський дім в Одесі.
Найчутливішим моментом розмови стала тема батьків. Співак розповів про складні та непрості стосунки з ними в дитинстві, які згодом стали глибокими та міцними в дорослому житті артиста.
«Мене била мама лінійкою, і ремнем била, але таке було у всіх — я пробачив її. Аби не звинувачувати батьків і не бути жертвою, я все прийняв», — зазначає MÉLOVIN.
Співак також відверто згадує свої шкільні роки. Його били, викидали речі, перекручували прізвище, а найболючіше — вчителі ставали на бік кривдників. Він грав у шкільних виставах, жив творчістю, але саме ця творчість стала приводом для цькування.
«Після свята, де я грав Вєрку Сердючку, — мій спокій у школі закінчився. Мене штовхали у жіночий туалет, і мені говорили, що тут моє місце», — згадує співак.
Булінг у житті співака не обмежувався лише словесними образами. MÉLOVIN пережив фізичне насильство, яке залишило глибокий слід у його пам’яті:
«Одного разу я потрапив до лікарні, адже мене “врізав” здоровий чувак. У мене стояв всередині страх сказати щось у відповіді – я був у відчаї».
Порятунком від цькування стала музика. Саме фортепіано дало йому можливість висловити себе та знайти внутрішню свободу: «Фортепіано стало місцем, де я міг заховатися, і якби його там не було, не було б такого артиста як MÉLOVIN», — розповідає MELOVIN.
Важливою складовою розмови була історія про шлях до прийняття себе. MÉLOVIN зізнався, коли саме почав розуміти, що йому подобаються не лише дівчата, а й хлопці:
«Я зрозумів, що мене можуть збуджувати не тільки дівчата. Я не говорив на тему орієнтації, тоді це була тема табу, адже ми жили у світі, де були тільки гетеро пари, і пропаганда ЛГБТ не працювала!»
Це розмова про справжнє. Про дитинство, яке формує характер. Про біль, який загартовує. Про любов, яка рятує. І про сміливість бути собою, незважаючи на все.
Нагадаємо, першим гостем програми «Коли я був маленьким» став Андрій Бєдняков, який розповів про своє рідне місто Маріуполь.
